Шлунковий бандаж: чому ця операція застаріла?

Одним із найпопулярніших методів лікування ожиріння у 2000-х роках був шлунковий бандаж. Схуднення відбувалось за допомогою встановлення бандажа (кільця) на верхню частину шлунка, щоб зменшити його об’єм і швидше відчувати насичення їжею.

Ключовою перевагою операції було те, що форма та об’єм шлунка зберігались незмінними, а бандаж можна було налаштовувати за допомогою кількості рідини в кільці й таким чином регулювати обмеження споживання їжі. Також сама процедура бандажування не потребувала значного хірургічного втручання, особливо після впровадження лапароскопічного методу встановлення.

Операція показувала гарні результати, пацієнти почали скидати вагу без значних зусиль, адже дуже швидко відчували насичення. З часом бандаж можна було регулювати і поступово зменшувати об’єм шлунку до необхідних розмірів.

З 2010 року ефективність шлункового бандажа почала зменшуватись у порівнянні з іншими методами баріатрії. Пацієнти повільніше скидали вагу, з’являлися ускладнення такі, як зсув бандажа, ерозія шлункової стінки, інфекції або необхідність повторної операції.

Саме тому шлункове бандажування на сьогодні стало історичним методом хірургії, що більше не використовується для лікування ожиріння.

Що таке шлунковий бандаж?

Шлунковий бандаж — це баріатричний метод лікування ожиріння, що полягає у встановленні кільця у верхній частині шлунка, нижче стравоходу, надаючи шлунку форми пісочного годинника. Бандаж ділить шлунок на дві частини — «малий шлунок» об’ємом до 50 мл та «великий». Між ними залишається вузький прохід і їжа з «малого шлунка» повільніше потрапляє у «великий», де і відбувається її травлення.

Через швидке заповнення верхньої частини шлунку, відбувається насичення організму навіть при невеликій кількості споживання їжі. Таким чином пацієнт худне, адже :

Як відбувається процедура?

Система бандажування складається із силіконового кільця, виготовленого з біологічно нейтрального латексу, всередині якого є порожнина. До кільця кріпиться тонка трубка, яка проходить під шкірою до жирового шару в області пупка. На її кінці знаходиться спеціальний пристрій — порт. Через прокол на шкірі до цього порту вводять рідину (фізрозчин) і таким чином контролюють об’єм манжети (кільця) і розмір просвіту між «малим» та «великим» шлунком. Тобто, чим більше рідини, тим менше просвіт і їжа повільніше потрапляє у нижню частину шлунка.

Кому підходила операція?

На піку своєї популярності операція шлункового бандажування призначалася пацієнтам:

Переваги шлункового бандажування

Близько 10 років операція шлункового бандажування мала великий попит серед людей із зайвою вагою і показувала досить ефективні результати. Звісно, в той період були і інші методи баріатрії, але бандажування мало ряд переваг:

З часом медики відзначили, що ефективність бандажування була нижчою, ніж інших баріатричних операцій. Пацієнти втрачали вагу повільніше, у багатьох випадках виникали ускладнення у вигляді зсуву кільця та лікарі відмічали менше покращення здоров’я при супутніх хворобах, таких як цукровий діабет, гіпертонія та інші захворювання пов’язані з ожирінням. Тому шлунковий бандаж почали рідше використовувати, а згодом взагалі стали віддавати перевагу іншим методам баріатричної хірургії.

баріатричний хірург Андріан Рейті

Основні проблеми шлункового бандажа

Не дивлячись на те, що протягом довгого періоду шлунковий бандаж показував гарні результати й мав достатньо переваг, згодом хірурги почали відмічати низку недоліків методу.

Так, наприклад, більшість пацієнтів почали скаржитися на погане самопочуття після операції. Вони відмічали такі симптоми як:

Недоліками операції також були зсуви бандажа, ерозія в стінки шлунку та інфекції. Всі ці фактори спричиняли значний дискомфорт для пацієнтів та потребували повторного хірургічного втручання.

Якщо ж говорити про ефективність схуднення, то тут шлунковий бандаж теж показував не найкращі результати у порівнянні з іншими методами баріатрії. Одразу після операції пацієнти дійсно швидко втрачали вагу, менше споживали їжі та не відчували голоду, але з часом вага або стояла на місці, або поверталась. Така ситуація відбувалась через те, що бандаж не завжди обмежував апетит і не змінював фундаментальних звичок харчування пацієнтів.

Ще одним значним недоліком бандажування був недостатній вплив на супутні захворювання, що пов’язані з зайвою вагою, таких як діабет другого типу, гіпертонія, серцево-судинні захворювання та інші.

Варто зазначити й те, що бандаж постійно потребував налаштувань — кожні 3-6 місяців необхідно було доповнювати кількість рідини всередині нього. Через це пацієнт мав бути під постійним медичним наглядом. Це було незручним фактором, що викликав значні фінансові витрати в довгостроковій перспективі.

Через ці недоліки шлунковий бандаж втратив свою популярність і був замінений іншими баріатричними методами, що гарантують більший ефект при менших ускладненнях.

Чому шлунковий бандаж вважається застарілим?

Баріатрична хірургія не стоїть на місці, досвідчені лікарі постійно вдосконалюють свої навички та шукають найефективніші методи схуднення, що матимуть гарні результати та не доставлятимуть дискомфорт для пацієнтів.

Сьогодні лікувати ожиріння можна за допомогою багатьох методів, що пропонує баріатрія. Так, наприклад гастрошунтування та рукавна резекція шлунку вважаються найпопулярнішими та найдієвішими операціями, що не лише допомагають скинути до 90% ваги, а й позбутися ряду супутніх захворювань, пов’язаних з зайвою вагою або принаймні значно знизити їх симптоми.

Шлунковий бандаж має ряд недоліків, через які суттєво поступається сучасним, новітнім методикам. Баріатричні хірурги піклуються про стан своїх пацієнтів і роблять все можливе, щоб після операції вони відчували себе максимально комфортно. Бандажування не надає таких гарантій. Після операції може з’явитися дискомфорт та спостерігатися погане самопочуття.

Пацієнт, який отримав стрес перед операцією та під час неї може стикнутися ще й з негативними симптомами протягом реабілітації, а також не досягти бажаних результатів у схудненні. Все це призводить не лише до ускладнення ситуації з метаболічними процесами, а й з психологічними. Пацієнти, що втратили віру в схуднення складніше наважуються на повторні операції. Тому більшість клінік сьогодні, що лікують ожиріння за допомогою баріатричних операцій, ретельно підходять до вивчення проблеми, її появи та можливих наслідків після хірургії. Лікарі прагнуть обрати найдієвіші методи, що допоможуть скинути вагу, позбутися супутніх хвороб та налагодити особисте та соціальне життя.

Шлунковий бандаж є застарілим історичним методом баріатрії, який надав можливість розвинути та удосконалити інші операції й позбутися ряду недоліків, що виникали під час бандажування. Тепер, наважившись на операцію, пацієнти можуть бути впевненими, що ризик виникнення ускладнень — мінімальний, а гарантія результату максимальна, при дотриманні всіх рекомендацій лікаря.

Сучасні альтернативи шлунковому бандажу

Баріатрія не стоїть на місці й сьогодні існує досить багато альтернатив застарілому методу лікування ожиріння шлунковому бандажу.

Найпопулярнішим методом лікування ожиріння є рукавна резекція шлунку — баріатрична операція, у ході якої видаляється бокова розтягнута частина шлунку, де виробляється гормон голоду — грелін. Після хірургічного втручання місткість шлунку зменшується, а пацієнт відчуває швидке насичення навіть при мінімальному споживанні їжі.

Рукавна резекція шлунку демонструє гарні результати схуднення, знижує симптоми супутніх хвороб, повʼязаних з ожирінням та відносно нескладна у виконанні. Пацієнти після операції втрачають до 70% зайвої ваги та починають жити «новим» здоровим життям.

На другому місці за популярністю йде гастрошунтування — метод лікування ожиріння, шляхом створення малого шлунку, обʼємом до 50 мл і поєднання його з тонким кишківником за допомогою спеціального анастомозу. Таким чином хірург змінює шлях, що проходить їжа у процесі травлення, скорочує кількість спожитої їжі та зменшує засвоєння поживних речовин.

У результаті операції схуднення відбувається на 60%, зменшуються симптоми супутніх захворювань (діабет другого типу, серцево-судинні захворювання, хвороби суглобів, гіпертонія) та покращується загальне самопочуття.

Не можна забувати й про медикаментозне лікування ожиріння, яке також показує гарні результати у поєднанні з фізичними навантаженнями та правильним, збалансованим харчуванням. Звісно, така терапія може бути застосована до пацієнтів з невисоким ІМТ, коли звичні методи схуднення не надають бажаних результатів.

Препарати може назначити лише лікар, дослідивши проблему та перевіривши всі аналізи. Варто зазначити, що використання анорексигенних препаратів, що діють на нервову систему та зменшують відчуття голоду (оземпік, ліраглутид, віктоза тощо) необхідно приймати лише під пильним наглядом спеціаліста, щоб не погіршити ситуацію та не нашкодити власному здоровʼю.

Звісно всі медикаментозні препарати допомагають контролювати апетит (пацієнт починає менше споживати їжі) і покращує здатність пацієнта дотримуватись необхідних дієт. Але не варто забувати, що спорт та відсутність шкідливих звичок також важливі у процесі схуднення. Лише їх комбінація під пильним наглядом спеціаліста може надати бажаний результат.

Баріатрія пропонує дієві методи схуднення, виходячи з індивідуальних ситуацій та особливостей. Спеціалісти детально вивчають проблему, досліджують її виникнення та підбирають ті методи, які підійдуть для досягнення поставленої мети.

Не дивлячись на те, що ще 14 років тому шлункове бандажування було на піку своєї популярності, сьогодні хірурги обирають більш ефективні методи лікування ожиріння, що допоможуть скинути до 70% зайвої ваги, позбутися ряду супутніх захворювань та почати жити здоровим життям без обмежень.

Висновок

Сучасні методи баріатрії розвиваються та удосконалюються з кожним днем. Процедури, що використовувались 10 років тому можуть бути замінені більш дієвими операціями для досягнення кращих результатів. Шлункове бандажування не виключення. Звісно у 2000 х роках цей метод був дуже популярним та перспективним, але з появою та розвитком гастрошунтування та рукавної резекції все змінилося.

Лікарі почали відзначати більше ускладнень бандажування (ерозію у стінку шлунку, зсув бандажа та ін.) та меншу результативність у вигляді дискомфорту після операції, повільного скидання зайвих кілограмів або взагалі повернення ваги. Для того, щоб лікування ожиріння проходило більш комфортно для пацієнтів та доставляло менше складностей, баріатричні хірурги у багатьох клініках метаболічної хірургії взагалі відмовились від цього методу, замінивши його на більш сучасні операції, що дозволяють скинути вагу до 70%.

Підхід до визначення методу схуднення дуже серйозний. Лікарі ретельно досліджують проблему, причину її появи та психологічний стан пацієнта. Вже на основі отриманих даних хірурги приймають рішення щодо методу баріатрії або ж замінюють його на медикаментозне лікування.

Маєте зайву вагу та хочете схуднути і жити повноцінним здоровим життям? Запишіться на консультацію до Центру метаболічної хірургії. Досвідчений баріатричний хірург Андріан Рейті допоможе вам підібрати найкращий метод схуднення (рукавна резекція шлунку, гастрошунтування або ін.) або надасть рекомендації щодо схуднення шляхом медикаментозного лікування.

Часті питання

Шлунковий бандаж — хірургічний метод лікування ожиріння, в ході якого на верхню частину шлунка встановлюється кільце, розділяючи шлунок на дві частини. Таким чином вживання їжі обмежується і людина починає худнути.
Дійсно, сьогодні більшість клінік метаболічної хірургії не використовують шлунковий бандаж, через ускладнення, які виникають після операції — пацієнти відмічають дискомфорт (нудота та інфекції), зсув бандажа чи ерозію у стінки кишківника та недостатню результативність у лікуванні ожиріння та супутніх захворюваннях.
Найпопулярнішим методом лікування ожиріння на сьогодні є рукавна резекція шлунку та гастрошунтування. Ці методи баріатрії показують гарні результати у схудненні з мінімальним ризиком ускладнень. Також лікарі відмічають, що після вищенаведених операцій покращується загальне самопочуття та знижуються симптоми інших хвороб, повʼязаних з ожирінням.
Так, особливістю шлункового бандажа є його оборотність, тобто при необхідності чи бажанні його можна зняти за допомогою хірургічного втручання. Варто памʼятати, що вага може повернутись після зняття бандажа, тому операцію сьогодні намагаються замінити іншими більш ефективними методами баріатрії.
Найкращий метод — це професійна консультація з досвідченим баріатричним хірургом. Лікар дослідить проблему, причину її появи, фізичний та психологічний стан здоровʼя пацієнта та надасть рекомендації щодо найефективнішого методу лікування ожиріння.
Так, після будь-якої баріатричної операції необхідно дотримуватись чітких рекомендацій лікаря, правильно та збалансовано харчуватись, займатись спортом та відмовитись від шкідливих звичок. Все це допоможе досягти бажаних результатів та покращити здоровʼя й загальне самопочуття.

ПІДПИШИСЬ та отримуй корисну інформацію!