Гастрошунтування

Одна з найбільш ефективних операцій при важких формах ожиріння. У більшості розвинених країн вважається «золотим стандартом» для хірургічного лікування зайвої ваги. Вперше було проведено в 1966г. З того часу не один раз піддавалася модифікаціям, доки не затвердилась в сучасному вигляді.

Суть даної методики полягає у формуванні  “малого щлуночка” об’ємом до 30 мл. Інша, більша частина шлунку, повністю виключається з пасажу їжі. При цьому «великий шлунок» не видаляється, а зберігається для синтезу шлункового соку. Він через окремий анастомоз з’єднується з тонким кишечником, куди також потрапляють  ферменти підшлункової залози.

«Малий шлуночок» з’єднується безпосередньо з тонкою кишкою, виключаючи з пасажу їжі дванадцятипалу та частину тонкої кишки. Їжа, потрапляючи невеликими порціями у сформований “малий шлунок” швидко викликає відчуття насичення. ЇЇ загальна кількість зменшується в декілька разів, без дискомфортних відчуттів для пацієнта.

Сама операція може проводитись відкритим та лапароскопічним методом. Для останнього потрібні більш кваліфіковані фахівці і сучасна техніка. Але такий варіант є більш кращим для пацієнтів внаслідок короткого післяопераційного періоду і явного косметичного ефекту.

Як і при всих баріатричних операціях в ранній період потрібно спеціальне харчування. В перший тиждень приймається тільки рідке харчування – бульйон, сок, кисіль … В другий –  рідке пюре (протерті супи, рідкі каші, дитяче харчування). Починаючи з третього тижня пацієнти поступово переходять на звичайне харчування.

Переваги гастрошунтування:

– Значне зменшення маси тіла до 65-70% від надлишкової. Більш стійкий результат ніж при інших методах.

– Позитивний вплив на супутні патології (нормалізація показників АТ, рівеня глюкози та ліпідів у крові)

– Також спостерігається позитивна динаміка і при захворюваннях опорно-рухового апарату, дихальної недостатності, бронхіальної астми, варикозної хвороби.

– Результат не залежить від післяопераційного режиму харчування хворого.

Недоліки:

– Можливі ускладнення у вигляді демпінг-синдрому, виразкової хвороби в ділянці анастомозів, залізодефіцитної анемії у жінок зі збереженою менструальною функцією.

– Постійний прийом полівітаминів і мікроелементів внаслідок зменшення їх всмоктування у шлунково-кишковому тракті.

– У перші місяці можливі виснаження і діарея при порушенні режиму харчування.

– У перші один-два роки після операції протипоказана вагітність.